Четвер, 29.06.2017, 15:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Товстенська бібліотека-філія Заліщицької ЦБС

Меню сайту
Форма входу

2007 рік

БАРВИ ВИШИВАНОК

 

Сучасне українсь­ке суспільство характеризується  зростанням етнічної свідомості на­роду, посиленням його інтересу до історії і куль­тури, до усвідомлення необ­хідності збереження традицій­ного народного мистецтва як генофонду його духовності, втрата якого загрожує існува­нню самого народу.

У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць.

Уміння серцем відчувати навколишню красу й відтворю­вати її в узорах кожна дівчина змалечку вчилася у своєї ма­тері, бабусі. Як і в народних піснях, у вишивці, відтворю­валися заповітні мрії на краще майбутнє, прагнення до краси.

І сьогодні вишивка живе по­внокровним життям, прикра­шає сучасний інтер'єр, одяг, надаючи йому своєрідності й неповторності. До невичерп­них джерел народного вбрання постійно звертаються й чер­пають у ньому наснагу моде­льєри, конструктори, худож­ники.

Працівники селищної бібліо­теки, Будинку народної твор­чості та музичної школи Товс­того взяли участь у районному мистецькому святі "Цвіт ви­шиванки". Милували зір вис­тавка чудових вишивок майс­тринь: Марії Бензар, Емілії Маркевич, Софії Майданик, Любові Шпаргало і Марії Шпаргало, Надії Забчук, Ганни Полевої, Ольги Ободяк та ін. Допов­нив виставку виступ троїстих музик у складі:   Л. Є. Гевко (ди­ректор БНТ), О. М. Буць (дире­ктор музичної школи),  Я. Л. Добровольський (викладач).

Спільно з селищним голо­вою Л. В. Дранцом висловлю­ємо щиросердечну вдячність усім майстриням, які надали свої роботи для виставки.

 

Марія ПАШКЕВИЧ,

завідуюча Товстенською

бібліотекою-філією

 

„Колос” 27 вересня 2007р.


ДОЛЯ І МУЗА

 

Поет, політичний діяч, пу­бліцист, археолог - це 0.0льжич. Один із ініціаторів створення Української Наці­ональної Ради. Автор низки наукових праць, поетичних збірок - "Рінь", "Вежі", "Підзамча". Був співробітником багатьох видань, серед них -"Вісник", "Обрії", "Пробоєм".

Якби не такі трагічні події ук­раїнської історії, то життєва доля О.Ольжича могла б скла­стися інакше. Він засвідчував у собі серйозного вченого. 1931-го в 23 роки він очолює археологічний відділ Чеського національного музею. Через рік Гарвардський університет проводить на Балканах роз­копки, і молодого вченого вклю­чено до експедиції. Спілкую­чись із американцями, він де­монструє глибоку ерудицію: його належно оцінено й запро­шено на посаду доцента Все­світнього університету.

Ольжич відмовляється від спокусливої пропозиції, зроби­вши вибір не на користь науки, бо керувався високим поривом боротьби за волю народу.

О.Ольжич-Кандиба народи­вся 8 липня 1907р. в Жито­мирі. Виростав у Києві, а оди­надцятилітнім уже прощався з рідною землею. Олесь, а з ним і його близькі, обирали гірку до­лю емігрантів, бо не мали іншо­го виходу. Якийсь час вони жи­ли у Відні, а далі осіли в Празі, якій судилося стати справ­жніми Афінами української ку­льтури. Знаним поетом О.Оль­жич прийшов в ОУН, де його призначено керівником культу­рного сектора. Згодом він - заступник Голови Проводу.

1939р. Ольжич приїздить на Закарпаття, де активно зай­мається організацією груп ук­раїнських націоналістів. 1941-го він разом з Оленою Телігою та Іваном Ірлявським прибу­ває до Києва з патріотичною місією ОУН. Фашисти схопили і розстріляли Телігу та Ірлявського разом з іншими молодими борцями, що групувалися до­вкола створеної Оленою Телі­гою Спілки письменників Укра­їни. Ольжичеві пощастило вибратися з Києва до Львова Але там він потрапив до рук гестапо. Його закатували в концтаборі Саксенгавзен 1944р. Столітньому ювілею від дня народження була присвя­чена літературна.година: «Той, що серце обертав на сурму", яку працівники селищної бі­бліотеки провели для різно­вікової категорії користувачів.

Цікавими були виступи М.Пашкевич, І.Гевко, М.Городинської, М.Гевко, Т.Бенди, М.Нери, які розповіли цікаві факти про життєвий і творчий шлях поета.

У виконанні Ольги Бензар, Христини Левицької, Неоніли Гайдюк звучали поезії О.Оль­жича. У бібліотеці була органі­зована книжкова виставка:"Ольжич - поет національного героїзму", проведені бесіди, огляди літератури: "Мій меч бринить...", "Доля й муза О.Ольжича".

Марія ПАШКЕВИЧ,

завідуюча Товстенською

бібліотекою-філією

 

„Колос” 28 липня 2007р.


 

ЛИЦАР НЕСКОРЕНОСТІ

 

У Товстому вшанування 100-літнього ювілею від дня народження військового стра­тега, політичного провідника і державного діяча Р. Шухевича розпочалося Богослужінням біля фігури Матері Божої.

Жителі селища, колишні во­яки УПА та члени ОУНівського підпілля, їхні родини прийшли, щоб віддати шану світлій пам'яті генерала - хорунжого.

Із вступним слово до прису­тніх звернувся селищний голова Любомир Дранц.

Отці Ігор та Олексій розпо­віли багато цікавих фактів з бойової діяльності Романа Шухевича, його життєвого шляху. Тернистий шлях, яким пройшов Роман Шухевич, закликає нас присвятити своє життя і працю найкращій ідеї, що її Господь Бог дав нам - ідеї здобуття волі для всіх уярм­лених. Напередодні 16-ї річниці Української незалежної держа­ви ми ще більше усвідомлює­мо, що в цьому є велика зас­луга героїчної боротьби ОУН-УПА і її видатного провідника Романа Шухевича.

Директор БНТ Леонід Гевко - ведучий заходу - надав слово представникові НРУ М. І. Білавчуку, вчителю Товстенської школи Д. П. Онищуку, які розповіли про найважливіші віхи буремних літ Р.  Шухевича - лицаря віри, гордості і нескореності. Виступи переплітали­ся із поезіями, присвяченими Шухевичу, які читала Ольга Бензар. На вшанування пам'яті легендарного генерала УПА була запалена ватра, а в біблі­отеці організована книжкова виставка "Шляхами звитяг і боротьби", проведені бесіди, огляди літератури: "На крові героїв народжуються нові по­коління борців , "Роман Шухе­вич - людина з минулого".

Марія ПАШКЕВИЧ,

завідуюча Товстенською

бібліотекою-філією

 

„Колос” 14 липня 2007р.


Незалежність – святая святих нашої державності

 

24 серпня 1991р. сповнила­ся споконвічна мрія українців -Україна стала незалежною. І крок за кроком утверджується як суверенна, демократична й правова держава. Урочистос­ті в Товстому, присвячені 16-й річниці Незалежності України та Дню Державного Прапора України, розпочалися відпра­вою святкового молебня біля могили зі статуєю Матері Бо­жої. Отець Олексій посвятив Прапор, розповів про історію Державного Прапора - символа міцності й незалежності нашої держави.

Голова виконкому Заліщицької райорганізації політичної партії "Народний Союз "Наша Україна" Роман Краснюк по­здоровив присутніх зі святом Незалежності, візначивши, що до цієї історичної віхи країна йшла довгим, важким і жерто­вним шляхом. Це - заслуга всього народу, багатьох його поколінь.

Поява на карті незалежної Української держави була не щасливим випадком, а законо­мірним відновленням історич­ної справедливості. Адже з історії європейської цивілізації нікому і ніколи не викинути такої авторитетної країни, як Київська Русь, що впродовж віків живить нашу національну самобутність. Саме це могут­нє джерело і не дало загуби­тися на історичних перехре­стях нашому народові.

Ведучими заходу були директор БНТ Л. Є. Гевко і заві­дуюча селищною бібліотекою М. П. Пашкевич. Вірші про Укра­їну читала Ольга Николяк. При підготовці і проведенні літера­турного вечора "Люблю тебе всім серцем і душею, моя ти рідна Україно!" в бібліотеці була організована книжкова виста­вка "Велика і свята ти, Україно-мати", проведені історичні години, огляди літератури: "Блакить і золото у прапорі злились", "Державні символи України", "О незалежна рідна Україно!"

Марія ПАШКЕВИЧ,

завідуюча Товстенською

бібліотекою-філією

 

„Колос” 8 вересня 2007р.

Пошук

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz