Перший підручник для школярів

 

Довгим і тернистим був шлях народів світу до друковано­го слова, Перша кни­га на Україні "Апостол" видрукувана у 1574р. Іваном Федсровим (Федорови­чем) у старовинному місті Львові. Тоді Львів був осередком культурного життя. Іванові Федоровичу в органі­зації друкарні допомогли жителі міста Львова. Особливої згадки заслуговує сідляр Сенько Каленикович, у хаті якого жив тривалий час першо­друкар.

У документах Львівського архіву приятелями Федоровича названо також маляра Лавріна Пухалу, шевця Яцька. З допомогою львівських дру­зів Іван знайшов собі помічників - під­майстрів і підшукав приміщення для друкарні в будинку бондаря А. Торика (тепер будинок №4, вул.Краків­ська). Уже в лютому 1573р. за­працював друкарський верстат. Час був нелегкий. Лютувала чума. Ба­гато ремісників повмирало, інші виїхали з міста. В таких несприят­ливих умовах друкування львівсь­кого Апостола тривало лише рік. При цьому тираж був значний, як на той час, - майже тисяча примірників. У бібліотеках нашої країни і за кордо­ном збереглося 80 примірників Апостола 1574р. На останній сто­рінці його вміщено герб Львова і осо­бистий герб друкаря. Услід за Апос­толом того ж року Іван Федорів від­друкував Буквар - перший підруч­ник для наших школярів. Складаючи і видаючи Буквар, І. Федорович не лише допоміг львівським міщанам організувати українську школу під­вищеного рівня, а й вніс неоцінен­ний вклад у розвиток освіти на Україні. До сьогоднішнього дня зберігся тільки один оригінальний примірник Букваря 1574р., що знаходиться у бібліотеці Гарвардського універси­тету в США. У 1975р. видавництво "Дніпро" опублікувало репродукцію Букваря І. Федоровича.

Готуючись до 400-літнього юві­лею Букваря, учнями і батьками Товстенської школи під керівництвом вчителя історії Я. Павлика було зіб­рано колекцію букварів народів світу в кількості ЗО примірників. З кожним роком колекція поповнюється нови­ми елементарними підручниками на різних мовах народів світу На сьо­годні ця колекція букварів нараховує понад 70 примірників і є постійно діючою виставкою, що експонується у відділі музею історії шкіл Товстого в духовній і національній скарбниці нашого містечка.

Ярослав ПАВЛИК,

смт. Товсте

 

 

„Колос” 14 січня 2005р.

Церква – наша духовна святиня

 

Такою була тема конференції, проведеної в Товстому. Її організаторами стали декан Товстенського деканату УГКЦ о. Ігор Леськів разом із парафіянами та бібліотека.

Вони визначили тему кон­ференції, звернувшись до од­ного із заповітів Митрополита Андрея Шептицького, ЧСВВ: "Нам треба вірно заховувати давні обрядові й церковні передання".

Отець Ігор розповів про церкву, як духовну (святиню) скарбницю, ознайомив із архі­тектурними особливостями церковних будівель і їх вико­ристанням під час богослу­жінь, здійсненні духовних об­рядів. Парох наголосив, що любов до Божого Храму - це найважливіший і найкращий спосіб рости з любові до нашої Церкви й обряду, бо Церква -це дім Божий, наша духовна батьківщина, колиска святої віри. Із уст отця прозвучали імена священиків, які служили на парохії в Товстому і спричи­нились до будівництва цер­кви. Це о. Теодозій Курп'як, під керівництвом якого розпо­чато будівництво фундамен­ту церкви, а також о. Антін На-вольський, який був добрим організатором духовного, просвітницького життя у міс­течку, організував народ на будівництво церковної спо­руди, яка є ще й архітектур­ною окрасою.

Історія переконливо довела, що  національна церква є могутньою духовною силою у формуванні живих клітин нації. Ідея національної церкви у традиціях, обрядах, звича­ях, в побуті народу є необхід­ною умовою відродження ду­ховності України.

Про найважливіші віхи в історії церкви Архистратига Михаїла у Товстому розповів завідувач громадським музе­єм Я. О. Павлик, який навів приклади, описані ним в істо­ричному авторському видан­ні. Ведуча заходу розповіла про автора проекту церкви у Товстому, архітектора Яна Саса Кароля Зубжицького. Він - уродженець Товстого, який був відомим архітектором, працював у Львівській політехніці, професор історії архі­тектури. У переліку праць, ав­торських проектів архітек­тора є і Товстенський, Чортківський костели, а також пра­цював інспектором міського будівництва в Кракові. За його проектами збудовані костели в Підгір'ї, Йордані, Порембі Радильній, в Цекліні, в Тиркові, ратуші в Йорданові, Неполомицях, Загорі, віднов­лено вищу башту Мар'яцького костелу в Кракові. Помер ЯнЗубжицький у Львові, де й по­хований. Про нагляд і переві­рку архітектором будівницт­ва церкви у Товстому засвід­чують протоколи засідань парафіяльного комітету Товс­того. Важливо, що саме у рік 145-ліття від дня народження Яна Зубжицького його ім'я із вдячністю згадали мешканці Товстого.

До церкви, як до храму Бо­жого, дому молитви і місця благодатного закликають церковні дзвони. Збудована дзвіниця у Товстому скрасила й церковну споруду. Автор проекту, архітектор Микола Кіт, до речі також уродженець Товстого, який тепер працює і живе в Тернополі, зумів до­триматись архітектурного стилю, тому викликають те­пер вже обидві споруди інте­ресу багатьох подорожуючих туристів.

Вдячні товстенці запросили архітектора до участі в кон­ференції, уважно слухали його виступ про дотримані ви­моги архітектурного стилю, зокрема про притаманне Товстенській церковній споруді сакраментального мистецтва, стилю українського барокко.

Учасники конференції мали можливість ознайомитись із книжковою виставкою, яку підготували бібліотекарі, а ведуча цього заходу знайоми­ла із тими друкованими ви­даннями, які доповнюють зна­ння про церковні духовні свя­тині. Відома в районі поетеса Світлана Леськів, автор збір­ки "Вереснева прозорінь" за­пропонувала присутнім ав­торські духовні поезії, а цер­ковний хор під орудою регента Олексія Івасіва виконав ду­ховні твори.

На завершення усі присутні виконали гімн Миколи Лисенка "Боже великий, єдиний".

 

Ольга ТРАКАЛО

 

 „Колос” 7 травня 2005р.