Перший підручник для
школярів
Довгим і тернистим був шлях народів світу до друкованого слова, Перша книга на Україні "Апостол" видрукувана у 1574р. Іваном Федсровим (Федоровичем) у старовинному місті Львові. Тоді Львів був осередком культурного життя. Іванові Федоровичу в організації друкарні допомогли жителі міста Львова. Особливої згадки заслуговує сідляр Сенько Каленикович, у хаті якого жив тривалий час першодрукар.
У документах Львівського архіву приятелями Федоровича названо також маляра Лавріна Пухалу,
шевця Яцька.
З допомогою львівських друзів
Іван знайшов собі помічників - підмайстрів
і підшукав приміщення для друкарні в
будинку бондаря А. Торика (тепер
будинок №4, вул.Краківська). Уже в лютому 1573р. запрацював друкарський верстат. Час був нелегкий. Лютувала чума. Багато
ремісників повмирало, інші виїхали з міста.
В таких несприятливих умовах
друкування львівського Апостола
тривало лише рік. При цьому тираж
був значний, як на той час, - майже тисяча примірників. У бібліотеках нашої країни і за кордоном
збереглося 80 примірників Апостола 1574р. На
останній сторінці його вміщено герб
Львова і особистий герб друкаря.
Услід за Апостолом того ж року Іван
Федорів віддрукував Буквар - перший підручник для наших школярів. Складаючи і видаючи Буквар, І. Федорович не лише допоміг львівським міщанам організувати українську школу підвищеного рівня, а й вніс неоціненний вклад у
розвиток освіти на Україні. До
сьогоднішнього дня зберігся тільки
один оригінальний примірник Букваря
1574р., що знаходиться у бібліотеці
Гарвардського університету в США. У
1975р. видавництво "Дніпро"
опублікувало репродукцію Букваря І. Федоровича.
Готуючись до 400-літнього ювілею Букваря, учнями і батьками Товстенської школи під керівництвом вчителя історії Я. Павлика було зібрано колекцію букварів народів світу в кількості
ЗО примірників. З кожним роком
колекція поповнюється новими
елементарними підручниками на різних
мовах народів світу На сьогодні ця
колекція букварів нараховує понад 70 примірників і є постійно діючою виставкою, що експонується у відділі музею історії шкіл Товстого в духовній і національній скарбниці нашого містечка.
Ярослав ПАВЛИК,
смт. Товсте
„Колос” 14 січня 2005р.
Церква – наша духовна святиня
Такою була тема конференції, проведеної в Товстому. Її організаторами стали декан Товстенського деканату УГКЦ о. Ігор Леськів разом із парафіянами та бібліотека.
Вони визначили тему конференції, звернувшись до одного із заповітів Митрополита Андрея Шептицького, ЧСВВ: "Нам треба вірно заховувати давні обрядові й церковні передання".
Отець Ігор розповів про церкву, як духовну (святиню) скарбницю,
ознайомив із архітектурними особливостями церковних
будівель і їх використанням під час богослужінь,
здійсненні духовних обрядів. Парох наголосив, що любов до Божого Храму - це найважливіший і найкращий спосіб рости з любові до нашої Церкви й обряду, бо Церква -це дім Божий, наша духовна батьківщина, колиска святої віри. Із уст отця
прозвучали імена священиків, які
служили на парохії в Товстому і
спричинились до будівництва церкви.
Це о. Теодозій Курп'як, під керівництвом
якого розпочато будівництво
фундаменту церкви, а також о. Антін
На-вольський, який був добрим організатором духовного, просвітницького життя у містечку,
організував народ на будівництво церковної споруди, яка є ще й архітектурною
окрасою.
Історія переконливо довела, що національна церква є могутньою духовною силою у формуванні живих клітин нації. Ідея національної церкви у традиціях, обрядах, звичаях, в побуті народу є необхідною умовою відродження духовності України.
Про
найважливіші віхи в історії церкви Архистратига Михаїла у
Товстому розповів завідувач громадським музеєм Я. О. Павлик, який навів приклади,
описані ним в історичному
авторському виданні. Ведуча заходу
розповіла про автора проекту церкви
у Товстому, архітектора Яна Саса Кароля Зубжицького. Він - уродженець Товстого, який був відомим архітектором, працював у
Львівській політехніці, професор історії
архітектури. У переліку праць, авторських проектів архітектора є і Товстенський, Чортківський
костели, а також працював інспектором
міського будівництва в Кракові. За його проектами збудовані костели в Підгір'ї, Йордані, Порембі Радильній, в Цекліні, в Тиркові, ратуші в
Йорданові, Неполомицях, Загорі,
відновлено вищу башту Мар'яцького костелу в Кракові. Помер ЯнЗубжицький у Львові, де й похований. Про нагляд і перевірку архітектором будівництва церкви у Товстому засвідчують протоколи засідань парафіяльного комітету Товстого. Важливо, що саме у рік 145-ліття від дня народження Яна Зубжицького його ім'я із вдячністю згадали мешканці Товстого.
До церкви, як до храму Божого, дому молитви і місця благодатного закликають церковні дзвони. Збудована дзвіниця у Товстому скрасила й церковну споруду. Автор проекту, архітектор Микола Кіт, до речі також уродженець Товстого, який тепер працює і живе в Тернополі, зумів дотриматись архітектурного стилю, тому викликають тепер вже обидві споруди інтересу багатьох подорожуючих туристів.
Вдячні товстенці запросили архітектора до участі в конференції, уважно слухали його виступ про дотримані вимоги архітектурного стилю, зокрема про притаманне Товстенській церковній споруді сакраментального мистецтва, стилю українського барокко.
Учасники конференції мали можливість
ознайомитись із книжковою виставкою, яку підготували
бібліотекарі, а ведуча цього заходу знайомила із тими
друкованими виданнями, які доповнюють знання про
церковні духовні святині. Відома в районі поетеса Світлана
Леськів, автор збірки "Вереснева прозорінь" запропонувала
присутнім авторські духовні поезії, а церковний
хор під орудою регента Олексія Івасіва виконав духовні
твори.
На
завершення усі присутні виконали гімн Миколи Лисенка "Боже
великий, єдиний".
Ольга ТРАКАЛО
„Колос” 7 травня 2005р.