Людям з родоводу Товстого
Багато
років працював у музеї смт. Товсте директором
Ярослав Павлик. Цікавлячись літописом Товстого, людьми,
які тут жили,
працювали, творили його минуле і майбутнє,
по краплинці збирав для музею інформацію історик, щоб молоде покоління зростало не Іванами безрідними, а справжніми синами й доньками свого краю - часточки України. Результати своїх багаторічних досліджень зібрав у книзі "Історія Товстого". З цією працею Я. Павлика мав змогу ознайомитися колишній міський голова Сваляви, а нині - відомий адвокат на Закарпатті, поет Михайло Турок. Книга вразила п. Михайла, і він присвятив Товстому та його людям такі поетичні рядки:
Читав „Історію Товстого”.
Скажу від серця і душі:
Я щиро в захваті від нього,
Цей край сподобався мені.
Сяга коріннями глибин,
Цеглинка цоколя країни,
Він падав й знов ставав з колін,
Піднятий кожним із родини.
Будівлі, люди, стебла квітів...
Ось – Товсте давньої доби.
Його баталій кожен свідок,
Його поплічник назавжди.
Знайомих маю з твого роду,
Про них, про Тебе я суджу,
Бо хрест несли свого народу,
Пройшовши табори й тюрму.
Тобі, як їм, вдалось прожити,
Звільнивши голову з ярма.
Червоний звір не зміг убити.
За це Тобі і їм – хвала!
Живи на радість, розвивайся,
Ти серцю кожному близьке,
Героїв міццю наливайся,
Прекрасне селище Товсте!
Михайло Турок
м. Свалява,
Закарпаття
„Колос” 16 квітня 2010р.
Лицарі
поезії і доброти
У
Товстенській бібліотеці-філії проведено години поезії «У щастя людського два рівних є крила» (до 115-річчя від дня народження Максима Рильського) і «Душа тисячоліть шукає себе в слові» (до 80-річчя від дня народження Ліни Костенко, які організувала бібліотекар абонементу для дорослих О. П. Бензар.
Максим Рильський був одним із славних
патріархів, зачинателів поезії.
Слово народу, його пісні і думи
живили вірші Рильського від самої юності. Він пишався своїм
народом,, його працею і звершеннями. Його вірші були для людей, для
прийдешніх поколінь
Поет писав: «Я хотів би сотні літ славити
землі розквіт». Його вірші сотні років промовлятимуть
про серце поета. Твори майстра сповнені щирості і
відвертості.
«Ще не було епохи для поетів...», - так сказала про свою власну непросту письменницьку долю поетеса Ліна Костенко, твори якої повертають людині віру в себе. Вона закликає співвітчизників бути вірними своєму покликанню, незважаючи на обставини.
Я вибрала Долю сама.
І що зі мною не станеться -
У мене жодних
претензій нема
До Долі - моєї обраниці.
Ліна Костенко, як і багато інших митців покоління «шістдесятників», на
власному досвіді відчула всі «принади» часів застою та
обмеження творчої свободи. Тривалий час її поезії друкувалися епізодично, а згодом взагалі не потрапляли до читача.
Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» у
1987 році приніс поетесі Державну премію ім. Т. Г.
Шевченка. Критики назвали його енциклопедією духовного життя України XVII
століття.
Користувачі ознайомилися із життєвим і
творчим шляхом авторів, книгами, представленими на виставці «Поезія як
мислення».
Проведені огляди літератури: «Велике
серце поетеси», «Незабутній Максим Рильський».
Марія Пашкевич,
завідуюча Товстенською
бібліотекою – філією
„Колос” 2 квітня 2010р.
Знаменитий архітектор
Золотяться в сонячних променях куполи церкви святого
Архистратига Михаїла.
Велична архітектурна споруда збудована 1912 року за
проектом Яна Зубжицького, котрий народився 25 червня 1860 р. в нашому містечку.
Після закінчення у 1885 р. Львівської політехніки, він
працював інспектором міського будівництва у Кракові. За його проектами
збудовано чимало костелів.
Вчений, архітектор, професор Ян Сас Кароль Зубжицький у 1919 – 1929 роках
викладав історію архітектури у Львівському політехнічному інституті.
Архітектурним шедевром Зубжицького стала Греко –
Католицька церква, якій за довершеністю немає аналогів по всій Україні.
Проїжджаючи через наше селище, багато людей зупиняється біля храму, із
захопленням роздивляючись його.
Перу знаменитого архітектора належать такі твори, як:”Коротка історія мистецтва”, "Польські кафедри”, "Пам’ятники Львова”, "Місто Ярослав та його пам’ятники”, "Архітектура Марійських костелів” та інші.
Могила відомого архітектора – у Львові, тут він відійшов
у вічність 14 серпня 1935 р. 150 – річчю з дня народження Яна Кароля
Зубжицького працівники бібліотеки присвятили краєзнавчу розповідь
"Знаменитий архітектор”. Користувачі ознайомилися із матеріалами,
представленими на книжковій виставці:
"Вчений,
архітектор, професор”.
Швидко все змінюється, але наша святиня – церква назавжди
залишається духовним оберегом і для минулих, і прийдешніх поколінь.
Марія Пашкевич
зав. Товстенською
бібліотекою – філією
"Колос” 2 липня 2010 р.
Вічний вогонь української волі
Крути – це
трагічно – героїчні сторінки нашої історії, що залишаються святими до сьогодні
і для наступних поколінь. 300 юнаків – студентів – квіт патріотичної
української молоді – встелили своїми тілами холодне зимове поле, затримавши,
хоч і на короткий час, більшовицьку навалу на підступах до Києва. „Їх смерть –
життя розбудить в народі, це початок борні, - а не кінець”, - писав Іван
Франко. З їхньої святої крові народилися мільйони нових борців за волю України.
Все, що могли, герої Крутів поклали на вівтар своєї Батьківщини – віддали
найдорожче, що є у світі – своє молоде життя.
Пам`ять полеглих оповита ореолом слави, стала
прикладом для майбутніх поколінь. Події під Крутами стверджують
одвічність,незнищенність і невмирущість глибокого коріння нашого народу. Про
подвиг мужніх українських синів в ім`я Батьківщини користувачі бібліотеки мали
можливість дізнатися з книг, які були представлені на книжковій виставці
„Безсмертні Крути”. Для читачів працівники Товстенської бібліотеки провели
історичну годину „Через Крути – у майбуття”.Тож вшануймо пам`ять про крутянців
і несімо з роду в рід їх невмирущу славу.
Марія Пашкевич
завідуюча Товстенською
бібліотекою – філією
„Колос” 4 лютого 2010р.
Видатний діяч українського театру
Багатолітня літературна і театральна діяльність М.
Кропивницького, 170-річчя від дня народження, якого ми
відзначили 22 травня, стала цінним
здобутком культури нашого народу.
З ім'ям талановитого драматурга, актора і режисера тісно пов'язана
історія українського театру другої половини XIX та початку XX століть. Бути
відданим народові Кропивницький учився у Тераса Шевченка,
палку любов до Кобзаря він проніс через усе своє життя.
В тяжких умовах, в обстановці переслідувань, зневажання
української сцени драматург самовіддано працював на
благо рідного театру, вбачаючи в цьому могутній засіб виховання й освіти народних мас. Його п'єси: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде - роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Олеся», «Дві сім'ї (Де зерно, там і голова)» та. ін. і в наш час користуються популярністю, їх з успіхом ставлять на сценах театрів, бо в них порушуються актуальні теми моральних цінностей суспільства, розкривається духовний світ людини на засадах
добра й справедливості.
Видатному драматургу, талановитому актору і режисеру була присвячена літературна година «Він жив і творив для народу», яку бібліотекар абонементу для дорослих О.Бензар провела для різновікової категорії користувачів.
Присутні ознайомилися із життєвим і
творчим шляхом ювіляра, для них було проведено огляд
літератури «Драматург, режисер, актор» У ході
підготовки і проведення заходу в бібліотеці була організована
книжкова виставка «Батько українського театру».
Пливучи по бурхливих хвилях життєйського
моря, М. Кропивницький бачив одну бажану мету - інтереси трудового
народу. В ім'я цього, переборюючи труднощі, він жив і творив.
Марія Пашкевич,
завідуюча Товстенською
бібліотекою –
філією
„Колос” 4 червня 2010р.
Працівники бібліотеки
обслуговують жителів геронтологічного відділення територіального центру
соціального обслуговування смт. Товсте, який був створений на базі лікарні смт.
Товсте.
У відділенні проживають 28 осіб
(зав. відділенням лікар Лопушняк Олег Іванович).
Серед активних читачів Гаплик
Алла Іванівна (в минулому будівельник), Заскоцький Богдан Петрович, колишній
зав. клубом, Сасанчин Іван Йосипович, які цікавляться літературою різноманітної
тематики, читають книги історичні, детективні, любовні, пригодницькі, про
війну. З нетерпінням чекають бібліотечних працівників, щоб поспілкуватися,
обміняти книги.