Народився 24 серпня 1946 року в с.  Солоне Заліщицького району. Його батько як активний член ОУН та воїн УПА був двічі ув’язнений. Тому  за радянських часів Д. Онищук не раз відчував на собі, що означає бути сином «ворога народу».

Навчався в Солонській та Товстенській школах. Вищу освіту здобув в Чернівецькому університеті, де тоді викладали відомі письменники і вчені Михайло Івасюк, Богдан Мельничук, Василь Лесин, Анатолій Добрянський. Його товаришами по студентській лавці були Левко Крупа, Олег Сенчик, Євген Пшеничний, які згодом також сказали своє вагоме слово в літературі та науці.

      Учителював у ряді шкіл Заліщицького району: Летяцькій, Новосілківській, Мишківській. Працював у Товстенській вечірній школі. З 1979 року - вчитель Товстенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. У 1988-98 роках – заступник директора цієї школи з виховної роботи. Наступних вісім років був на посаді директора, а з 2006 року знову виконує обов’язки заступника директора школи.

      Вчитель – методист української мови та літератури. Відмінник освіти України. Нагороджений знаком «Василь Сухомлинський», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки та багатьма іншими відомчими відзнаками, а також дипломом Ради Європи.

      Співавтор обласної програми викладання літератури рідного краю. Автор книги «Літературна Заліщанщина». Написав есеї про життя і творчість Я.Головацького, О. Маковея, Л.Храпливої, Є.Рослицького, В. Вериги, П.Мельника, В.Барни, В.Тракала, Є.Безкоровайного, Г.Рибцуник та інших наших краян.

      Опублікував спогади про П.Ковальчука. Його перу належать також статті про Т.Шевченка, І.Франка, К.Попович, Т.Мельничука, І.Олексишина - і це далеко не повний перелік.

      Виступає також з публікаціями на оствітянську та суспільно-політичну тематику. Пише вірші, багато з яких самодіяльний композитор В.Гнатюк поклав на музику. Ініціатор і сценарист літературно-мистецьких вечорів і зустрічей.

      Створив музей, де зібрано багато цікавих експонатів, які стосуються історії Товстенської школи.